Металіст 1925Владлен Юрченко
Футболісту харківського “Металіста 1925” Владлену Юрченку виповнилося 30 років. Напередодні ювілею гравець поспілкувався із пресслужбою Української Прем’єр-Ліги та розповів про свою кар’єру, перехід до харківського клубу та легіонерський досвід.
— Владлене, вітаємо із Ювілеєм. Як ти почуваєшся у 30-річному віці, якщо говорити про твою футбольну кар’єру? Чи вдалося досягти того, що планував, наприклад, у 20?
— Звісно, досягти вдалося не всього. Деякі задачі було виконано, а деякі поки що ні. Однак час ще є, буду грати та досягати високих результатів.
— У поточне міжсезоння ти перейшов до “Металіста 1925”. Як тебе прийняли у новій команді?
— У мене максимально позитивні враження, мене прийняли дуже тепло. Я задоволений цим рішенням.
— Цікаво, що ти працював із Віктором Скрипником і в “Зорі”, і у “Ворсклі”, і тепер у “Металісті 1925”. Чому саме із цим тренером ти почуваєшся найбільш комфортно?
— Мені подобається стиль роботи, стиль гри та тренувальний процес. Тут усі складові мають значення, мені дійсно комфортно працювати із Віктором Скрипником, тому радий бути з ним і в новій команді.
— У тебе в кар’єрі був легіонерський період, коли ти грав за “Байєр”. Зараз, якщо озирнутися назад: які головні висновки ти зробив для себе з того періоду життя?
— Я переїхав туди у 20 років і практично не зіграв там жодного матчу на дорослому рівні. Тож багато чому новому доводилося вчитися: і в побуті, і у футболі. Багато факторів, зараз навіть важко все перерахувати. Фактично, у 20 років я почав вчитися футбольним аспектам наново. Можна навіть сказати, що я перейшов з Академії “Шахтаря” до Академії “Байєра”.
— До речі, покоління Академії “Шахтаря”, з якого ти походиш, є знаковим у сучасному українському футболі, як у Прем’єр-Лізі, так і у національній збірній. З ким з тих хлопців, з якими ти працював ще у юнацьких командах “Шахтаря”, ти підтримуєш контакт зараз?
— Якщо чесно, то близько мало з ким спілкувалися. Але, звісно, хороші взаємини із Андрієм Тотовицьким, Сергієм Болбатом та Микитою Шевченком. Якщо ж брати мою нинішню команду, “Металіст 1925”, де зараз також грають вихованці з Академії “Шахтаря”, то ми добре знайомі, тепло спілкуємося і нам є що згадати. Як з Академії, так і з інших періодів нашої кар’єри.
Пресслужба Української Прем’єр-Ліги
Коментувати