Суперліга 
Ніко-Баскет напередодні у Києві став новим чемпіоном Молодіжної ліги. У вирішальному матчі Фіналу восьми миколаївці здобули впевнену перемогу над Запоріжжям з рахунком 87:63.
Одним з лідерів команди-чемпіона був гравець Київ-Баскета минулого сезону Суперліги і вихованець миколаївського баскетболу Максим Зайцев, який після фінального матчу дав коментар прес-службі ФБУ.
— Максиме, які враження після фінального матчу Молодіжної ліги?
— Фінал вийшов простим. Мені здається, що вирішальною була вчорашня гра у півфіналі із СумДУ за вихід у фінал. Вона була складнішою емоційно та фізично. Сьогодні ми мали забирати перше місце і ми це зробили.
— Що стало ключовим в успішному виступі команди?
— Ми місяць готувалися, працювали задля досягнення мети. У нас мета була лише перше місце. Ну і за рахунок настрою, звісно. У нас хороша команда зібралася, плюс ми весь травень працювали по два тренування на день. Ми були націлені на це чемпіонство.
Ми намагалися стояти на своїх правилах, грати командно, комбінаціями. За рахунок командної гри ми здобули перемогу.
— Ти виграв бронзу з Київ-Баскетом, маючи вагому роль в кінці сезону Суперліги, а зараз з Ніко-Баскетом ти виграв Молодіжну лігу. Сезон можна записати до активу?
— Так, я вважаю, що сезон склався добре. У мене медаль у Суперлізі, медаль у Молодіжній лізі. А для спортсмена це головне – були з медаллю після закінчення сезону чи окремого турніру.
— Як гадаєш, в чому в першу чергу в цьому сезоні ти додав?
— Не знаю. Якось намагаюся крок за кроком додавати, розвиватись у багатьох компонентах, скілах. Впевненості, мабуть, найбільше додав. Мені може десь цього не вистачає у Суперлізі.
— Як тобі працюється з Дмитром Забірченко, з яким ти провів весь цей сезон, почавши його в Будівельнику, а згодом перейшовши до Київ-Баскету?
— Мені з ним подобається працювати. Дмитро Олександрович мені довіряє, дає мені ігровий час, і я його добре розумію, що він від мене вимагає. Такий симбіоз у нас склався…
Валентин Берестнєв: З цими хлопцями можна робити команду, яка буде на провідних ролях у Вищій лізі
— Розкажи трішки про себе. Як почав займатись баскетболом?
— Дружина мого хрещеного працювала у залі "Надія" та запросила на тренування. Я потрапив до Олександра Шнейдера — мого першого тренера. З самого початку загорівся і ось уже в баскетболі 12 років.
— Коли зрозумів, що баскетбол – це твоє майбутнє?
— Одразу зрозумів. Гра мені подобається, я нею горю і з перших тренувань закохався.
— Яку найближчу мету перед собою ставиш?
— Потрапити до збірної України. Я був у молодіжних збірних U-18, U-20. Залишається національна збірна. І звичайно, ще чемпіонство Суперліги
— Тебе часто порівнюють з гравцем збірної Олександром Липовим…
— Чув таке. Мені здається, я справді десь в ігровому плані схожий на Липового. Я хотів би досягти таких результатів, як у нього, а може й переплюнути його.
— Особисто не знайомий із ним?
— Ні
— А що б спитав при зустрічі?
— Запитав, чи він знає, що нас порівнюють? (усміхається – прим. ФБУ)
Коментувати