Суперліга 
Президент БК Рівне Сергій Ліщук підбив підсумки виступу команди в сезоні Суперліги Favbet 2024/25, за підсумком якого рівняни посіли четверте місце в національній першості. В ефірі телеканалу Сфера-ТВ він розповів про здобутки, формування складу та бачення майбутнього клубу.
Перші підсумки сезону
Якби перед початком сезону мені сказали, що Рівне посяде четверте місце, цей результат, звичайно, мене б не задовільнив. Ми вже привчили наших вболівальників, що постійно боремося за медалі, і останні роки були в призах. Тому після фінального свистка було певне спустошення.
Але якщо підбити підсумки з холодною головою, то, в принципі, результат непоганий. Ми вийшли у фінал Кубка України, де, на жаль, не вдалося поборотися з Дніпром. Четверте місце — це деревʼяні медалі, але тим не менш, ми в топі команд Суперліги. Важко це коментувати, адже завданням насправді було потрапити в медалі. Не вийшло, але, думаю, ми зробимо висновки, поспілкуємося з гравцями, подумаємо, куди хочемо рухатися далі, і станемо сильнішими.
Читайте: Дмитро Забірченко: Зараз для молоді золотий час у Суперлізі
Про бронзову серію
Результат першого матчу дійсно зіграв із нами злий жарт — гравці розслабилися і повірили, що ми вже завоювали бронзу. І матч у Черкасах дав зрозуміти, що не все так просто. Коли ми поверталися на третю гру в Рівне, це вже було не про систему чи тренера — це була психологія. За шаленої підтримки вболівальників наші гравці просто перегоріли. Дуже хотілося виграти, але нічого не виходило. Був важкий початок матчу, але наприкінці зібралися та скоротили різницю. Дали б нам ще 10 хвилин — думаю, ми б виграли той матч.
Про формування складу на сезон
Початок сезону був дуже складним, адже за місяць до старту ми ще не розуміли, де гратимемо — у Суперлізі чи Вищій лізі. Були певні фінансові складнощі. Не вдалося зібрати тих виконавців, яких хотілося б. Легіонери були трохи слабші, ніж у попередньому сезоні. Тоді ми вгадали з Джойнером. Взяти такого гравця за той бюджет, який у нас був — нам просто пощастило.
У цьому сезоні гравці були теж непогані, особливо Сі Джей Вільямсон, який приєднався до нас після Нового року. Склад був достатньо сильним, щоби боротися не лише за бронзу, а й за вихід у фінал. Що не склалося? Зараз, на емоціях, можна наговорити багато різних речей, але потрібно проаналізувати, де ми припустилися помилок, і виправити їх, щоб у наступному році стати сильнішими.
Про підписання Вільямсона
Ми розглядаємо всіх гравців, у нас немає агента — ми сідаємо з тренерами, менеджером клубу і вивчаємо пропозиції. Вільямсона ми знайшли першого, він мав приїхати на початку сезону, але менш ніж за тиждень до вильоту травмував плече. На той момент ми подумали, що, мабуть, він не хоче їхати в Україну, знайшов собі новий клуб і вирішив не їхати в Рівне. Але наприкінці грудня він зателефонував і сказав, що якщо ми на нього ще чекаємо, то він готовий допомогти команді. Коли він приїхав, то з першого тренування було видно, що це гравець, який вирішує питання на майданчику. Якби він приїхав до нас на початку сезону, було б легше, і ми б не втратили таку велику кількість очок. Могли б посісти друге місце в регулярному чемпіонаті та в півфіналі з Київ-Баскетом отримати перевагу домашнього майданчика. Було б більше шансів потрапити до основного фіналу.
Щодо інших двох легіонерів — трохи мене не задовільнив Фуллер, але з урахуванням бюджету, під який ми їх брали, вони показали непоганий баскетбол. Фінансові умови цього сезону були ідентичні до тих, що були для легіонерів минулого року. Ми обираємо не дуже дорогих гравців із одного пулу, проводимо масштабну селекцію, переглядаючи велику кількість матеріалу.
Про заміну головного тренера
По-перше, я хочу подякувати Михайлу Переверзію за його багаторічну роботу. Але, на жаль, так сталося, що в нього виникли проблеми зі здоров’ям. Нам потрібно було оперативно приймати рішення. Ми поговорили з асистентом головного тренера, і Денис Спиридонов погодився замінити його на певний період. Згодом ми домовилися і з Переверзієм, і зі Спиридоновим, що закінчимо сезон у такому складі. Як показала практика — це було правильне рішення, але трохи не вистачило до медалей.
Про молодих гравців та наступний сезон
Безперечно, я б відзначив Сашу Поносова. Він дуже додає, мені подобається спостерігати за ним на тренуваннях. У нього велике майбутнє — не тільки в Рівному. Я вважаю, що він може грати в європейських чемпіонатах. Але потрібно працювати і не зупинятися. Є плеяда молодих гравців, які прогресують у дублі — мені подобаються їхні результати. Майбутнє в нас є — це сто відсотків. А якщо врахувати фінали ВЮБЛ, де наша команда стала першою в Україні, то можна сказати, що наша школа працює. Усе залежить від фінансування: якщо воно буде — ми гратимемо в Суперлізі, якщо ні — гратимемо молоддю та місцевими гравцями у Вищій лізі. Це не проблема, але хочеться продовжити виступи в Суперлізі.
Про фінансування в наступному сезоні
Зараз ми трохи перепочинемо, проаналізуємо, поспілкуємося з міською та обласною владою, поговоримо зі спонсорами і будемо формувати плани на майбутнє. Що стосується лідерів — звичайно, американці поїдуть. Для них українська ліга — це етап, щоб зробити статистику і поїхати далі грати в баскетбол. Дуже важко їх утримати, тим більше що немає фінансової можливості. Будемо знову шукати нових легіонерів, підбирати гравців під наш стиль. Не думаю, що це буде проблемою.
Щодо українців — попередньо всі залишаються. Ми будемо говорити з ними про умови, але думаю, ті, хто хочуть — залишаться, і ми будуватимемо навколо них нову команду.
У наступному сезоні ліга, на мою думку, буде сильнішою. Але ми підбиратимемо гравців так, щоб бути конкурентними. Якщо ми вже задали темп — маємо його тримати. У нас непоганий тренерський склад, хороший рівень українських гравців, тому, я думаю, все буде нам до снаги. Якщо буде належне фінансування — ми будемо в топі, я в цьому впевнений. Хочеться підсилити позиції п’ятого номера та розігруючого.
Коментувати