Автор: Редакція
Гран Прі Монако стало червовим етапом, з якого Льюїс Хемільтоном та Ferrari поїхали із занепалим духом. Проблеми були підкреслені невдалим радіообміном.
Хемілтон фінішував п’ятим, а його партнер по команді Шарль Леклер — другим, що стало найкращим показником Ferrari у неспринтерських вікендах цього сезону. І все ж жоден з пілотів не був у особливо святковому настрої; Хемільтон був помітно похмурим і мовчазним після гонки.
Леклер сподівався на краще після боротьби за поул у суботу, а Хемільтон також гарно кваліфікувався, хоча втратив три позиції на стартовій решітці через штраф за перешкоджання Максу Ферстаппену на під час першої частини кваліфікації.
Інцидент був спричинений тим, що команда дезінформувала Льюїса про швидкість Ферстаппена (Макс був на швидкому колі, а Льюїсу сказали про повільне коло й він зруйнував коло нідерландця). У підсумку був запущений ланцюг подій, які призвели до того, що британець опинився у середині пелотону під час гонки. Це також вивело на перший план ще більше дратівливих радіопереговорів між Хемільтоном та гоночним інженером Ріккардо Адамі.
Пізніше керівник команди Ferrari Фредерік Вассьор спробував відкинути будь-яку ідею тертя між ними двома.
«Коли гонщик запитує щось між першим і третім поворотами, нам доводиться чекати [поки він не досягне] тунелю, щоб відповісти, аби уникнути розмови з ним під час поворотів», – сказав Вассьор.
«Не те щоб ми спимо, чи п’ємо пиво на піт-воллі, просто у нас є ділянка траси, де ми раніше домовилися говорити з ним.
І чесно кажучи, це не напруга, що хлопець щось запитує, він між стінами, він під тиском, він бореться, він їде зі швидкістю 300 км/год між стінами.
Я абсолютно в порядку, і я розмовляв з ним [Хемільтоном] після гонки – він зовсім не був засмученим».
Хоча все це звучить досить правдоподібно – гонщики часто дратуються, коли їм ставлять запитання або пропонують інформацію, поки вони зайняті складним набором поворотів. Тим не менш, найдивніший обмін репліками відбувся після гонки, а не під час неї.
«Це п’яте місце», – сказав Адамі по радіо на колі охолодження.
«Втратив багато часу в трафіку. Решту нам потрібно розслідувати. І зібрати [відпрацьовану гуму на шини], будь ласка. Так, велике спасибі хлопцям, як я вже казав, за ремонт машини [після суботньої аварії на тренуванні]», – відповів Хемільтон.
«Це були не найлегші вихідні, але ми живемо, щоб поборотися одного дня, тому… так».
Потім настало радіомовчання, яке порушив Хемільтон, запитуючи: «Ти що, засмучений через мене чи що?» – на що він також не отримав відповіді.
Такі діалоги слід розглядати в контексті, особливо коли їх транслюють по телебаченню, оскільки Формула 1 нещодавно мала звичку представляти командне радіо в оманливому вигляді, щоб посилити драму. Але, як вважається, саме так і відбувалася розмова.
Раніше також відбувся обмін репліками наприкінці гонки, коли Хемільтон запитав, чи група перед ним на трасі – Ферстаппен, Норріс, Леклер та Піастрі – «все ще майже на хвилину попереду».
Відповідь Адамі – «Шарль на Medium та McLaren на Hard, у [16-му повороті], дуже близько один до одного борються» – була визнана незадовільною.
«Ти не відповідаєш на запитання, – відповів Хемільтон. – Гадаю, це насправді не має значення. Я питав, чи відстаю я на хвилину, чи…»
«Він на 48 секунд [попереду]», – зрештою пролунала відповідь.
Тон жодної з цих розмов не можна пояснити в контексті того, де саме на трасі опинився Хемільтон, і якщо він «зовсім не був засмучений», коли розмовляв з Вассьором після гонки, то між зоною для інтерв’ю та кабінетом керівника команди він значно підбадьорився.
Хемілтон перетнув фінішну лінію на 51,387 секунди після переможця гонки Норріса та на 48,256 секунди після свого партнера по команді Леклера. Це, мабуть, засмутило Хемільтона, як і те, що він провів гонку у середині пелотона, що було прямим наслідком помилки команди, коли йому повідомили про повільне коло Ферстаппена на Q1.
Штраф на стартовій решітці залишив його позаду болідів Ісака Аджара (Racing Bulls) та Фернандо Алонсо (Aston Martin) на першому відрізку, поки вони не заїхали на піт-стоп наприкінці 14-го та 16-го кіл відповідно.
Два кола без проблем дозволив Хемільтону обігнати їх обох, але на цей момент він програвав 12 секунд своєму партнера по команді, оскільки передня група, очолювана Норрісом, менше берегла шини, ніж Аджар, який гальмував пелотон.
Перша зупинка Леклера на 23-му колі також зіграла проти Хемільтона, адже відрив почав збільшуватись – між 33-м і 39-м колами Льюїс програвав Шарлю від однієї до трьох секунд на колі. Дані також показують, що Льюїс також втратив на вході та виході з піт-стопу в кінці 56-го кола.
Частину відставання можна також пояснити трафіком– тактика Racing Bulls та Williams, коли один пілот збирав пелотон, щоб його партнер по команді міг зробити “безкоштовний піт-стоп”.
Лідируюча група з чотирьох машин об’їхала колових швидко, а у Хемільтона це вийшло повільніше.
Але значна частина відставання в 48 секунд була пов’язана з тим, що Хемільтон все ще не може витискати з SF-25 стільки ж, скільки Леклер. Він пояснює це відносною незнайомістю з встановленими характеристиками Ferrari, але три десятих секунди тут і там складаються у великий дефіцит на дистанції гонки.
Як сказав сам Хемілтон після кваліфікації: «Цього вікенду була трохи крута крива навчання».
Слідкуйте за останніми новинами на наших каналах у Facebook, Twitter, Telegram та Google News.
Джерело: Motorsport.com
Коментувати