Баскетбол 3х3 
У Києві завершився фінальний етап Кубку України 3х3, де перемогу здобула команда Slam City. MVP турніру став Лєв Кошеватський, який в інтерв’ю ФБУ розповів про шлях до трофею, досвід у збірній U-23 та підготовку до старту нового сезону в Черкаських Мавпах.
— Коли заявлялися на перший етап сезону Кубку України 3х3, ставили собі за мету виграти фінальний етап?
— Звісно, ставили. Ми збиралися ще у штабі національної збірної 3х3 і домовилися, що ті, хто приїде в Україну, зіграють разом. Уже тут, коли зібралися, побачили, що в нас половина гравців національної збірної й збірної U-23, тож потрібно брати медалі.
Перед фінальним етапом говорили, що вже 1 вересня всі мають бути у розташуванні клубів. Розуміли, що після турніру поїдемо в команди втомленими після ігор і спеки. Тому сказали собі: потрібно виграти, щоб не дарма зібралися. Плюс хотілося довести, що не просто так потрапляємо до збірної. І з цією мотивацією ми й здобули перше місце.
— Який матч у фінальному етапі чи загалом у літньому сезоні став найважчим?
— Увесь сезон і фінал зокрема нам важко давалися стартові ігри. У 3х3 потрібно швидко призвичаїтися: вітер в обличчя, не пішов кидок — і вже немає часу відігратися. Ми намагалися одразу щось змінювати — або грати через дальні кидки, або задіювати Ярослава Карпюка під кільцем.
До фінального етапу ми вже зіграли багато матчів, тому швидко реагували і все було налагоджено. Складні ігри були, але жодного разу не виникало ситуації, коли ми не знали, як переламати гру. Тож у фіналі в Києві показали свій найкращий баскетбол.
— Можна сказати, що завдяки цьому Кубку ви трішки зігралися на майбутнє, з перспективою для збірної?
— Так. Сподіваюся, ми й далі будемо зустрічатися у збірній 3х3 і використаємо те, що награли цього літа.
— Кому в команді дістався головний приз?
— Перед початком літнього сезону, коли ми зібралися, засновник Slam City Віктор Поліщук, який, як і Ярослав Карпюк, із Ковеля, запропонував допомогу як спонсор і щоб ми виступали під назвою Slam City.
І ми домовилися: як у клубному баскетболі всі кубки йдуть клубу, так і в нас усі трофеї забирав Віктор Поліщук. А індивідуальні нагороди залишалися гравцям.
— У складі збірної України U-23 з баскетболу 3х3 цього літа ви посіли друге місце у своїй конференції й не вийшли на чемпіонат світу. Як оцінили цей результат у команді?
— Результат непоганий, бо ми були в одній з найскладніших, найбільш рівних груп. Якщо подивитися, у нас шість команд, і різниця між ними — 10–20 очок. А в інших конференціях різниця сягала 50–100. Це означає, що одного дня могла виграти Австрія, іншого — Хорватія, третього — ми. Щодня був інший переможець.
Тому друге місце — непогано. Але те, що не вийшли на чемпіонат світу, показує: зробили менше, ніж могли.
Десь не вистачило часу, спарингів, турнірів перед Лігою націй. Плюс останні три етапи мали відбутися в одні дати в Іспанії, але за тиждень-два ФІБА перенесла їх до Австрії. Хочу відзначити роботу менеджера ФБУ, завдяки якому підготовка до етапів була на високому рівні, і всі питання вирішувалися дуже швидко.
— Ти вже не перше літо готуєшся до сезону Суперліги, граючи у 3х3. Наскільки це допомагає?
— 3х3 — зовсім інше фізичне навантаження. Є можливість тренуватися на вулиці, і цей формат дає хорошу фізичну базу на сезон. Я завжди казав, що люблю робити невелику паузу від 5х5, тому 3х3 влітку — найкращий варіант. Це і моральний відпочинок, і ти стаєш більш “голодним” до баскетболу 5х5, і водночас фізично готуєшся, адже все одно граєш у баскетбол.
— Для тебе літо — це більше закладання фундаменту, робота над собою?
— Так, цього літа був час саме для цього. Зазвичай я у збірних проводжу місяць-два, вдома буваю тиждень-два і цей час йде на відпочинок. Зараз же мав більше можливостей попрацювати над собою, у тому числі в тренажерному залі. Сезон покаже, як підготувався.
— Ви вже почали підготовку з Черкаськими Мавпами?
— Так. Одразу після турніру 3х3 я поїхав у Черкаси і вже в понеділок, 1 вересня, було перше тренування. Зібралися ті, кого клуб оголосив, місцеві гравці. Імена новачків оголосить клуб.
— Чи були інші пропозиції й чи розглядав варіант переїзду за кордон, з огляду на дозвіл хлопцям до 22 років виїжджати?
— Пропозиції були. Не говоритиму з ким і які саме, але розмови велися. Про закордон теж думав, але якщо почитати закон, то я зможу виїхати й наступного літа. Зараз я підписався з Мавпами і думками повністю тут.
— Які особисті цілі ставиш собі на сезон?
— Особисті — прогресувати як гравець, допомагати команді, вигравати кожен матч, віддавати себе на всі сто. Цілі — найвищі. З іншими у сезон заходити не можна.
Коментувати