Суперліга 
Після яскравої перемоги над чинним чемпіоном Дніпром форвард БК Рівне Сейвон Трейлор отримав звання MVP п’ятого тижня Суперліги.
Американець, який проводить свій перший професійний сезон в Україні, швидко став одним з лідерів команди. Пресслужба БК Рівне поговорила з ним про шлях адаптації, український баскетбол, віру і командний дух.
— Сейвон, вітаємо зі званням MVP тижня! Як це — обіграти чинного чемпіона, ведучи команду вперед?
— Дуже приємно. Але ця перемога — не про мене, а про всіх хлопців у команді. Ми виграли тому, що грали разом. Кожен зробив свій внесок — від стартової п’ятірки до тих, хто виходив із лави. Це була справжня командна робота.
Дивіться відео хайлайтів MVP п'ятого тижня Суперліги Favbet Сейвона Трейлора
— Коли під час сезону ти вперше відчув: “Так, я готовий до цієї ліги”?
— Напевно, після кількох упевнених ігор проти сильних суперників. Тоді зрозумів, що можу змагатися на цьому рівні. Але це не межа — я знаю, що можу бути ще кращим і хочу постійно прогресувати, щоб допомагати команді.
— Ти один із найрезультативніших гравців і найкращих шутерів Суперліги. Над чим найбільше працюєш у своїй грі?
— Фокусуюсь на техніці володіння м’ячем і грі в пості, але найбільше — на фізиці. Міцні ноги й сильний корпус — це основа стабільного кидка. Саме тому я щодня приділяю цьому увагу на тренуваннях.
— Ти завжди спокійний у вирішальні моменти. Звідки береться ця впевненість?
— Від роботи. Влітку я тренувався по три-чотири рази на день, часто зранку ще до світанку. Грав проти професіоналів з-за кордону та навіть гравців НБА. Це дало мені впевненість — я знаю, скільки праці за цим стоїть.
— Що відчуваєш, коли береш вирішальний кидок наприкінці гри?
— Нічого особливого. Я намагаюся не думати — просто роблю те, що відпрацьовано до автоматизму. Довіряю своїй роботі, своїй підготовці — і дозволяю м’язовій пам’яті все зробити замість мене.
— Це твій перший сезон за кордоном. Що було найскладніше у новому житті в Рівному?
— Найбільше — різниця в часі. Родина і друзі вдома, і спілкуємося не так часто. Але я розумію, що це частина шляху. Це жертва, яку треба прийняти, якщо хочеш бути успішним у професійному спорті. Після сезону побачуся з усіма.
— Як би ти описав український баскетбол?
— Він дуже фізичний. Тут багато міцних, досвідчених гравців — Конєв, Тимофеєнко, Коровяков, Нікітін, Буц. Є і талановита молодь — Бублик, Сушкін, Романиця, Поносов, Николайчук. Ліга сильна й конкурентна, з багатьма якісними легіонерами — Хайнс, Дюпрі, Хілл, Ловінгс, Рід, Дібіамака… і ще один хлопець із Рівного під номером 1, здається, теж непоганий (сміється). А вболівальники тут — неймовірні. Атмосфера в нашому залі — особлива. Коли ми граємо вдома, енергія трибун справді заряджає.
— Ти вже трохи освоїв українську мову?
— Так! Знаю, як сказати “доброго дня”, “дякую”, “будь ласка”, “як справи”, “дуже добре”. Уже вмію рахувати до тридцяти — зараз тренуюсь до ста (усміхається). Щодня вчу нові слова, а мої партнери це постійно перевіряють!
— Як тобі вдається залишатись сильним морально, далеко від дому?
— Я молюся щодня і покладаюсь на Ісуса Христа. Уся моя сила — від Бога. Тому на моїй сторінці завжди є слова: “To GOD be the GLORY.”
— Ти грав у дуже конкурентній студентській лізі за Peru State. Як цей досвід допоміг у професійному баскетболі?
— Там було багато сильних гравців, які потім стали професіоналами. Це навчило мене адаптуватися, розуміти різні стилі гри, бути універсальним. У Peru State я став зрілим як спортсмен.
— Минулого сезону ти провів передсезонну підготовку з Запоріжжям. Що дав тобі той досвід?
— Найперше — розуміння України. Я побачив, наскільки сильні тут люди. Навіть попри війну — вони щодня працюють, живуть, борються. Це неймовірно надихає. Я глибоко поважаю українців за їхню силу духу. А з точки зору баскетболу — зрозумів, наскільки тут важливо бути фізично готовим. Без цього у Суперлізі робити нічого.
— Як ти бачиш для себе успіх у цьому сезоні?
— Для мене успіх — це перше місце. Я граю, щоб перемагати. Ми рухаємось день за днем, працюємо важко і намагаємось бути кращими з кожною грою.
— БК Рівне приємно здивував лігу. Що робить цю команду особливою?
— Ми говоримо однією мовою — мовою перемоги. У нас немає егоїзму. Ніхто не думає про статистику — всіх хвилює лише результат. Ми всі ненавидимо програвати більше, ніж любимо вигравати — і це, мабуть, найкраща риса нашої команди.
— Що можуть очікувати вболівальники від тебе в другій половині сезону?
— Очікуйте, що я й далі гратиму з повною віддачею. Хочу стати ще кращим лідером, тримати команду разом у складні моменти, показувати більше спокою та концентрації. І, можливо, трохи менше емоцій на обличчі (усміхається).
Нагадаємо, наступні ігри регулярного чемпіонату Суперліги Favbet пройдуть 15-16 листопада у Дніпрі та Миколаєві.
Коментувати