Дмитро Забірченко: Спробуємо зіграти організовано та будемо боротися за перемогу в кожному матчі - Федерація баскетболу України - "Чесно про спорт"

U-16 чоловіки

Головний тренер збірної України U-16 Дмитро Забірченко поділився очікуваннями від старту команди на чемпіонаті Європи (Дивізіон В), який вже 8 серпня розпочнеться в Скоп’є, Північна Македонія.

Як враження від тренувального збору команди напередодні виступу на чемпіонаті Європи, в який баскетбол гратиме збірна?

— Звичайно, ми намагатимемось грати швидкий напад із агресивним переходом до нападу. Головне питання, як це в нас виходитиме, тому десь ми будемо орієнтуватися під суперника. Адже з командами, з якими ми грали контрольні матчі напередодні турніру — Латвією, Грузію, Туреччиною, нам було важкувато. Це все команди з Дивізіону А. Не можу сказати, що у нас неймовірна талановита команда в цьому віці, але хлопці своєю роботою та бажанням можуть довести, що не завжди перемагає тільки талант.

В той же час у нас найвищий гравець — 2 метри. Вперше, мабуть, що в команді немає високих гравців. Є Слава Окунський, є ще пару двометрових хлопців, які можуть стати вищими в майбутньому, але немає класичного центрового, щоб зіграти в пості. Якщо прибрати Стадника з позиції першого номера, то у нас від 190 см до 2 метрів від першої до п’ятого номера. І це ще досі діти: так, виходячи на майданчик, вони стають гравцями, але в повсякденному житті ситуація трохи інша.

Нам треба зчепити зуби та працювати. Хлопці цього віку збираються вперше, вони не грали разом ні в 14, ні в 15 років. Важка ситуація, адже спочатку був ковід, потім почалася війна… Але я бачу в очах хлопців бажання довести, що вони можуть показувати хорошу гру на цьому рівні.

Чоловіча збірна України U-16 на чемпіонаті Європи: розклад матчів та формат змагань

Хто з хлопців може стати лідером команди?

— Дуже рівний вік — особливо лідерів немає. У кожного хлопця буде можливість доводити свої лідерські якості на майданчику, в цьому і принада цієї вікової категорії. Це юнацький баскетбол, в якому емоції іноді відіграють більшу роль, аніж вміння. Так, є пара хлопців, які можуть стати лідерами, але прізвища перед турніром називали не буду, щоб нікого не образити.

Чи слідкували хлопці за виступами старших команд, можливо успіх збірної U-20 став для них додатковою мотивацією?

— Не можу сказати, що саме виступ U-20 стане мотивацією, адже спортсмен має хотіти виходити та перемагати в кожному матчі. Треба відпрацювати, готувати цю психологію переможця ще раніше — з 13, 14 років. Щоб у хлопців було в голові, що вони не просто виходять пограти в баскетбол, а виходять перемагати. Хлопцям треба думати про те, як прогресувати та постійно ставати кращими — зарано думати тільки про отримання задоволення від гри.

Які очікування від суперників по груповому раунду?

— Важка група, насправді — слабких команд у нас немає. У нас в групі господарі чемпіонату, шведська збірна, яка використовує міграційну політику, регулярно залучаючи до збірних легіонерів з інших континентів. Естонія в дитячо-юнацькому баскетболі дуже успішна, вони за рівнем підтягуються до Латвії та Литви. А також Австрія, в складі якої завжди є теж легіонери, зокрема багато сербських баскетболістів.

Ми хочемо боротися за перемогу в кожному матчі. Але в першу чергу ми хочемо демонструвати певний малюнок гри, а не просто виходити та м’ячик. Треба спробувати зіграти в організований баскетбол, не знаю, наскільки це нам вдасться, наскільки хлопці підхоплять ці ідеї. Але навіть, якщо ми десь програємо, ми точно знатимемо, що цих хлопців за збір ми зробили кращими.

В’ячеслав Окунський: Досягнення батька мотивують мене провести ще кращу кар’єру