Національна жіноча збірна 
Жіноча національна збірна України вже на наступному тижні стартує у відбірковому турнірі на Євробаскет-2025.
Наша національна команда перший матч кваліфікації зіграє 9 листопада в Белграді проти збірної Сербії (19:00), а 12 листопада на майданчику Олімпійського центру в Ризі прийматиме Португалію (18:00).
Напередодні тренерський штаб збірної України оголосив склад на майбутні матчі і в числі визваних на збір гравчинь знайшлось місце для 19-річної дебютантки національної команди центрової Євгенії Путри.
Читайте: Визначився час початку стартових матчів жіночої збірної України у відборі на Євробаскет-2025
Євгенія цей сезон успішно розпочала в складі шотландського клубу Каледонія Гладіаторс – команда лідирує в чемпіонаті Великобританії і в своїй групі Єврокубку, вигравши всі проведені матчі (по два в кожному турнірі). Українка завоювала місце в старті команди, а також була визнана MVP стартового матчу команди в чемпіонаті.
Прес-служба ФБУ поспілкувалась з Євгенією Путрою про дебютний виклик у збірну та про початок сезону.
— Наскільки несподіваним було запрошення до національної збірної?
— Для мене це було дуже приємною несподіванкою. Звісно я дуже хотіла потрапити в національну збірну, але не очікувала потрапити в такому юному віці.
— Які очікування від приїзду в збірну?
— В першу чергу для мене це гарна можливість показати себе як молодого гравця.
— Чи знайомі з кимось з дівчат?
— Я знайома тільки з деякими дівчатами, з якими я грала у Вищій лізі та під час ВЮБЛ, але дуже б хотілося познайомитись з більш досвідченими гравцями, за якими раніше спостерігала з трибун.
— Ви пройшли етапи всіх молодіжних збірних і ось тепер національна. Що для вас означають виступи за збірну?
— Для мене завжди була честь представляти та захищати свою країну на майданчику. І зараз потрапивши в національну збірну особливо під час війни для мене це гордість грати за Україну на такому високому рівні.
— Розкажіть трішки про себе. Як почали займатись баскетболом?
— До 13 років я можу сказати точно, що взагалі не цікавилася баскетболом. Я була завжди високою та енергійною, тому батьки мене підштовхнули займатися цим спортом. Вони привели мене на перше заняття по баскетболу в КСЛІ і саме там Євгенія Кочергина розгледіла в мені потенціал.
Моїм першим тренером стала Олена Федченко, саме вона багато чому мене навчила та показала велич цього спорту, за що я їй буду завжди вдячна.
— Останні три роки ви граєте у Європі – Іспанії та Румунії. Розкажіть про цей етап кар’єри.
— Так, після КСЛІ я потрапила в Іспанію в команду Гран-Канарія. Цей етап життя був для мене випробуванням на міцність мого прагнення займатися цим професійно. А також став можливістю зрозуміти європейський баскетбол та здобути перемогу на чемпіонаті Іспанії два роки поспіль.
Румунія в минулому сезоні стала стартом моєї професійної карʼєри, там я здобула впевненість в собі, в своїх можливостях і це стало поштовхом та мотивацією для постійного вдосконалення.
— Як виник варіант з Каледонією? Чим саме цей клуб зумів вас зацікавити?
— В травні місяці, під час моїх пошуків нової команди, мною зацікавився тренер Великобританської команди Мігель Ортега. Я в той час обирала між командами, але поспілкувавшись з ним по телефону зрозуміла, що мені повністю імпонує його погляд на баскетбол та команду і визначилась, що поїду саме туди.
По приїзду було насправді тяжко, але я була дуже задоволена відношенням команди та процесом тренування. Повністю можу сказати, що побачила інший рівень підготовки та гри і зрозуміла, що не можу дозволити собі ні здатися, ні розслабитися.
— Команда непогано почала сезон і в чемпіонаті, і в Єврокубку. Які цілі стоять перед вами?
— Основний посил тренера — це високо інтенсивний захист, злагоджена взаємодія команди та боротьба до кінця, незважаючи на помилки. Ну і зрозуміло перемога.
— Ви на старті маєте достатньо багато ігрового часу і місце в старті. Яка ваша роль в команді і наскільки комфортно знаходитись в колективі?
— Звичайно дуже важко здобути довіру та повагу від колег, коли ти є наймолодшим у команді, але позиція тренера, що в команді не має бути слабкої ланки та всі гравці мають бути однакові корисні для команди мені дуже допомагає. Для мене дуже важливо, що він дає мені шанс показати себе та довіряє мені в таких матчах як у Єврокубку.
Тренер в основному ставить мені завдання захисту, в певному обігруванні та боротьбі в нападі й звісно він зацікавлений в моєму розвитку та в підвищенні моїх ігрових хвилин.
— Які загалом цілі в баскетболі?
— Наразі основна моя ціль в баскетболі — це розвиток. Я вважаю, що я тільки на старті своєї кар'ери, тому мені ще є багато над чим працювати. Але моєї мрією є бути в команді переможців Евроліги.
Коментувати