Суперліга 
Черкаські Мавпи виграли перший матч 1/4 фіналу плей-оф Суперліги Favbet, здолавши на домашньому майданчику Кривбас — 69:65.
На старті Черкаські Мавпи програвали 5:22 і поступилися в першій чверті 9:24, але переломили хід гри і вирвали перемогу.
Ефективно відіграв розігруючий господарів Лєв Кошеватський, який набрав 8 очок, 9 передач, 8 підбирань та 6 перехоплень (РЕ 16).
Дніпро, Київ-Баскет та Черкаські Мавпи почали плейоф з перемоги: хайлайти Суперліги Favbet 1 квітня
Між матчами першого раунду пресслужба ФБУ зв’язалась з Лєвом Кошеватським, який розповів про перший матч команд, про що говорив з Михайлом Бубликом після гри і про підготовку до другої гри.
— Кривбас дуже впевнено розпочав першу гру, повів 22:5. Ви не були готові до їхньої агресії?
— Начебто й підготувалися до суперника, розібрали, вони нічого нового не робили. Але на початку не було комунікації у захисті, багато помилок було, через що давали забивати легкі очки. А щодо нападу начебто й створювали для себе моменти, відкриті кидки, але були великі проблеми з реалізацією. Дякувати Богу, Майкл Дюпрі ввімкнувся, забив важкі кидки і повернув нас у гру.
— За рахунок чого, окрім Дюпрі, зуміли переломати хід гри?
— Ми перебудувалися у захисті. Те, що ми готували на початку – не спрацювало, Кривбас забивав легкі очки, тож треба було щось міняти. Після другого тайм—ауту тренер змінив систему захисту, і ми вже не давали супернику набирати такі легкі очки.
— Уболівальники також допомогли?
— Звісно. У нас деякі гравці вперше грають у плейоф у Суперлізі і у них по очах було видно, що для них це новинка, трошки паніка була. Але підтримка домашніх трибун дуже допомагала.
Був момент, коли ми переламували гру, програвали -1 і Ловінгс отримав технічний фол — уболівальники завелися, кричали, били у барабани та допомогли хлопцям відчути себе комфортніше.
— Особисто своєю грою залишився задоволеним?
— Я брав на себе багато атак, але не міг забити, були проблеми з реалізацією, тому в якийсь момент перебудувався. Почав більше роздавати, робити багато чорної роботи, яка не дуже помітна у статистиці. Особливо в третій і четвертій чверті тиснув на м'яч, на їх розігруючих Келлі та Бублика, і це може десь теж допомогло виграти.
— Ти пропустив останні матчі регулярного чемпіонату через пошкодження. Вже повністю відновився?
— Ще знаходжуся в процесі відновлення. На 100% ще не готовий, але сподіваюся, скоро буду повноцінно готовий грати.
— Звісно ще зарано підбивати підсумки сезону, але на сьогоднішній день задоволений своїм сезоном і роллю в команді?
— Звичайно задоволений роллю у команді. Тренер дав волю у сезоні. Колективом дуже задоволений, можливістю пограти з легендою баскетболу Андрієм Агафоновим, з Кирилом Марченком, з молодими хлопцями з Прометея.
— Тебе було обрано кращим гравцем матчу. Приємно отримувати таке визнання?
— Звичайно, приємно, коли твою роботу оцінюють, але більше емоцій отримуєш на майданчику відразу після перемоги.
— В минулому році тебе було визнано кращим молодим гравцем сезону. Якби була така можливість, кого би обрав в цьому сезоні?
— Міші Бублику, якщо він вписується в критерії. Йому влітку буде 22 роки. Якщо без Бублика, то мені сподобався Єгор Сушкін, і Данііл Сипало гарний сезон проводить. Якщо з них обирати, то Сушкіну, напевно.
— У тебе з Мішою Бубликом якась перепалка відбулась після матчу. Що сказали один одному?
— Ми друзі вже багато років, ще з молодіжних збірних. Після турів у Черкасах він до мене заходить у гості, розбираємо його гру, мою. Я у нього був свідком на весіллі, тож ми справді близькі друзі.
Але у грі ми друзями не можемо бути і в ігровому моменті я його вдарив рукою по обличчю. Після матчу я підійшов без агресії, перепросив, запитав, чи все нормально. Просто суддя подумав, що ми битимемося і побіг нас рознімати.
— Дивились інші матчі першого етапу? Можливо щось здивувало?
— Дивилися матч Київ—Баскета зі Старим Луцьком, трохи Саші Кольченку не вистачило. Можливо, під кінець був уже трохи втомленим, а був би посвіжішим, то кінцівка була б цікавішою.
Дивились Рівне – Запоріжжя, але там без несподіванок, я так і думав, що вдома Рівне виграє матч. Загалом перші ігри без несподіванок пройшли.
— Над чим працюєте між матчами?
— У нас є кілька мікротравм у команді, тому відновлюємося, розбираємо помилки першої гри і намагаємося їх позбутися.
— Після перемоги в першій грі настрій гарний?
— Звичайно, після того, як у домашньому залі здобудеш таку складну перемогу, програючи —17 на старті, повертаєшся і вириваєш перемогу, то і класний настрій.
Для Кирила Марченка зал у Південному як рідний, Діма Клебан там кілька сезонів провів, для Андрія Агафонова зал майже як домашній. Налаштовані рішуче, плануємо вже у Південному завершити серію перемогою та вийти у півфінал.
Коментувати