Чемпіонат УкраїниКривбасМаксим Задерака
За підсумками голосування за найкращого гравця Української Прем’єр-Ліги перемогу здобув півзахисник Кривбасу Максим Задерака. В рамках спільного спецпроєкту видання “Український футбол” та Українська Прем’єр-Ліга поспілкувалися із лауреатом про перемогу в номінації, поточні справи його команди, а також про інтереси поза футбольною сферою.
— Максиме, тебе визнано найкращим гравцем вересня. Що відчуваєш? Чи переживав за хід голосування?
— Не слідкував за голосуванням. Дізнався від своїх друзів.Був приємно здивований. Хочу тільки подякувати своїм партнерам по команді. Це наша спільна заслуга.Відчуваю гордість за наш колектив, здорову робочу атмосферу і мікроклімат в команді.
— Чого чекаєш від протистояння з екс-одноклубниками з Металіста 1925?
— Дуже важкого двобою. Гратимемо проти технічної команди, яка добре діє на м’ячі, в контроль. На мою думку «Металіст 1925» за складом має бути серед числа клубів, що мають боротися за єврокубки. Потенціал у харків’ян шалений.
— Як провели паузу в чемпіонаті?
— Тренування, тренування і ще раз тренування. У суботу зіграли двосторонню гру. Отримали навантаження щоб бути в тонусі.
— У Кривбасі багато гравців із різних країн. Чи відбувається у вас якийсь культурний обмін?
— Суто в футбольному сенсі безумовно. Культура пасу, обробки м’яча, навики ведення умовного єдиноборства. Коли тренуєшся поруч з якісним легіонером, граєш проти нього в якихось ігрових вправах, в будь-якому випадку щось футбольне запозичуєш. Звичайно якщо прагнеш не зупинятися в розвитку, аналізувати все що поруч відбувається і розвиватися як професіонал.За футбольним полем є нормальна комунікація, обраних в команді не має. Здорова робоча атмосфера.
— Багато гравців грають у плейстейшн. Чи поділяєш ти це хобі? Якщо ні, то чим захоплюєшся поза футболом?
Захоплююсь в цьому житті трьома чарівними жінками – моєю мамою, дружиною і донькою. Вільний час, якого істотно бракує, намагаюсь більшою мірою приділяти близьким рідним людям. Під час зимових зборів трапляється більше вільного часу, тоді можна і фільм якісний переглянути, і книжку почитати, і музику послухати. В цьому сенсі я не цікавий для вас співрозмовник, адже якимось таким оригінальним хобі похизуватись не можу. Головне моє хобі і робота мають очікувану назву – футбол.
— Як ти приймав рішення забивати з нульового кута?
— Доля імпровізації, доля везіння, зірки склалися м’яч зайшов у ворота. Але це не відміняє того факту, що Кирило Фесюн фаховий голкіпер і в 9 з 10 подібних епізодів із подібним прострілом безумовно би впорався.
— Як почуваєшся в ролі найвлучнішого гравця команди?
— Це приємно. Хочеться продовжувати приносити користь команді.
— Який гол давно хочеш забити? (Кому та який за виконанням)
— Переможний у фіналі якогось титульного або трофейного матчу за участі «Кривбасу».
— Хто зі світових гравців, які виступають на твоїй позиції, подобається тобі найбільше?
— Бернарду Сілва. Максимально лаконічно – це мегатоп!
— Якщо забʼєш гол в найближчому матчі, чи готовий придумати оригінальне святкування? В кінці року УФ дасть приз за найбільш оригінальне святкування голу, як у ісландців риболовіння чи в сержиньки гнабрі поїдання ложкою.
— Вже багато ідей в світі реалізовані зірковими футболістами, тому ми приз за оригінальне святкування залишимо комусь іншому. У Кривбаса на меті зовсім інші призи :).
Коментувати