Суперліга 
Минулого сезону одним із яскравих відкриттів Суперліги був 22-річний форвард Черкаських Мавп Назар Холод. На жаль, травма, отримана в середині сезону, завадила йому відіграти повноцінний чемпіонат. В інтерв’ю прес-службі ФБУ Назар розповів про підготовку до нового сезону, власні амбіції та рішення залишитися у Черкаських Мавпах попри пропозиції від інших клубів.
– Назаре, трохи більше, ніж за тиждень, розпочнеться регулярний чемпіонат нового сезону. Які очікування від нього?
– Підходимо з позитивним настроєм, як завжди. Перший тур, щоправда, буде не з легких. Ми гратимемо проти Дніпра та Запоріжжя, перші дві гри відбудуться у Черкасах. Тому налаштовуємося максимально, концентрація на кожному тренуванні. Тим паче, що цей бабл граємо вдома, а значить, ми маємо показати хороший результат.
– Минулого сезону до травми ви набирали в середньому 12.5 очок за 14 матчів в регулярному чемпіонаті. Наскільки задоволені своєю роботою в той період?
– До травми я був радий, що показував такий рівень. Але ж можна і краще, немає меж досконалості. Тому до травми все було гарно, але травма трішечки мене скосила. Сезон розпочнеться і буде видно, як піде моя гра цього разу.
– Ви довго були травмовані, чи вже все залишилось позаду і ви повністю відновились? Як зараз оціните свій фізичний стан?
– Так, я вже повністю відновився, але зараз продовжую набирати кондиції.
– Наскільки було важко психологічно залишатися поза грою? Хто підтримував у цей час найбільше?
– Коли я травмувався, багато повідомлень отримав як від вболівальників команди, так і від тих баскетболістів, які грали з нами до війни в Черкасах. Зокрема, Ваня Ткаченко. Багато хто мені писав: “Не засмучуйся, станеш ще сильнішим!”. Команда також підтримувала.
– Ходили чутки, що до вас був інтерес з боку інших клубів влітку. Чому залишились у Черкаських Мавпах?
– У мене був контракт за схемою 1+1. Багато клубів пропонували мені перейти до них, але я вирішив залишитися у Черкасах. Чому? Бо я не дограв минулий сезон, і мені хотілося б провести повноцінний рік у команді, з тими ж хлопцями, з якими я грав. І звичайно, хочеться допомогти команді посісти ще вищі місця.
– Які завдання перед вами стоять на новий сезон?
– Як завжди, завдання – посісти призові місця. Минулого сезону ми посіли третє місце і виграли бронзові медалі, тепер налаштовуємося на 1-2. Але хотілося б, звісно, стати першими.
– У Черкаських Мавпах грає справжня легенда українського баскетболу — Андрій Агафонов. Чи можете вважати його своїм вчителем?
– Так, він на кожному тренуванні і під час гри допомагає, підказує. Ми з хлопцями усі ще молоді, тому прислухаємося до підказок Андрія. Як він каже, так ми і робимо.
– Команду тренує один із наймолодших тренерів в історії українського баскетболу, Дмитро Нагорний. Він демократичний тренер чи прибічник жорсткої дисципліни?
– Не скажу, що прямо жорсткої, але дисципліна має велике значення. Я з тренером ще грав у Вищій лізі разом, тому ми дуже давно знайомі. На кожному тренуванні до нього всі дослухаються, але він за характером не агресивний тренер. Це не стара школа, а нова.
– Зараз в історії нашої країни важкі часи, відтак, клуби роблять ставку переважно на власних вихованців. Наскільки складно від юнацького баскетболу перейти до дорослого?
– Не знаю, я б навіть не сказав, що мені було важко перейти, бо як почалася війна, я поїхав за кордон, там грав з юнаками та дорослими, потім повернувся до України, відіграв в Суперлізі за Запоріжжя, грав небагато, але якісь хвилини мав. І потім такий переломний момент стався, коли ми з командою U-20 посіли друге місце на чемпіонаті Європи. Ось тоді воно якось все змінилося.
– Що має відбутися, щоб прийдешній сезон ви назвали успішним?
– Ми маємо посісти перше місце і щоб усі гравці з усіх команд пройшли цей сезон без травм. Бо коли хтось травмується, це не дуже позитивно.
Коментувати