Жіноча Суперліга 
Жіноча Суперліга сезону 2025/26 розпочнеться 10-12 жовтня. В цьому сезоні елітного дивізіону чемпіонату України серед жінок зіграють п’ять команд – до чотирьох минулорічних учасників доєднався столичний Будівельник, таким чином за чемпіонство в цьому році змагатимуться Франківськ-Прикарпаття, ІнтерХім-СДЮСШОР ім. Літвака Б.Д, Київ-Баскет, Вінниця-Медуніверситет та Будівельник.
Напередодні старту сезону жіночої Суперліги головний тренер Вінниці-МедУніверситет та керівник школи МСДЮСШОР Сергій Козанчук розповів про результати роботи клубу, зміни у складі команди та завдання, які ставить перед підопічними.
— Розпочати хочеться з загального питання, оскільки ваша школа в минулому сезоні окрім команди Суперліги, була представлена у чотирьох вікових категоріях жіночого чемпіонату ВЮБЛ і Молодіжній лізі. Як Ви оцінюєте минулий сезон?
— Так, минулий сезон був насиченим і результат непоганий. Хотілося б краще, хотілося б медалей і по ВЮБЛ, у Молодіжній лізі ми здобули бронзу, але розраховували на кращий результат. Головна команда стала четвертою в Суперлізі і зайняла третє місце в Кубку України – тут теж хотілось би краще виступити. Командами ВЮБЛ ми не зачепились за нагороди, але були в Фіналі шести. Тому насправді сезон вийшов непоганим.
— В цьому сезоні знову плануєте максимально широко бути представлені в змаганнях?
— На жаль, в цьому сезоні у нас дві вікові групи дівчат не будуть брати участь у ВЮБЛ. Це 2008 і 2009 роки народження. По 2008 року змагання проводитись не будуть, а по 2009 року в цьому сезоні не дозволяють заявити за команду гравчинь старших на рік. Ми розраховували на це, адже кілька дівчат 2009 року у нас виїхали і нема команди. Тому гратимемо лише 2010 та 2012 роками народження.
Зате хлопці будуть 2009, 2010, 2012, 2013 та 2014 року народження. В цьому сезоні у нас хлопців буде більше, ніж у минулому.
— Важливе досягнення для Вінниці – три гравчині були в молодіжних збірних України цього літа. Як ви оцінюєте, наскільки вони гідно представили Вінницю, вашу школу?
— Якщо говорити по старшим дівчатам – Вікторія Шошоя та Вікторія Богаченко були в молодіжній збірній U-20, але вони не отримували там достатньо ігрового часу і не було в них можливості показати той рівень, який могли б, який вони показують в Суперлізі.
В збірній U-18 грала Дарина Лесько, причому вона молодша на рік і ще в наступному році може зіграти за цю збірну. Їй давали можливість себе проявити, і в принципі вона по ходу чемпіонату себе трішки показала. Хоча я не задоволений, тому що вона не зовсім показала те, що вона може. Вона може краще, але напевно позначилось, що це перші збори, вона була на емоціях. Насправді вона дуже хотіла в збірну. Вона дуже горіла цим і дуже переживала, коли їхала. Коли почався чемпіонат Європи, теж переживала, як вона зіграла, що не вийшло. Вона в деяких іграх гарно виглядала, але повноцінно не змогла себе проявити. Ну це перший досвід.
— Якими дівчата повернулися? Чи пішло їм на користь перебування в збірній?
— Вони, мені здається, заряджені повернулись назад. В плані того, що вони хочуть все-таки показати, що вони не той рівень показали, який мали б. Не той результат. Вони хочуть рости і довести самі собі, що вони можуть краще.
— Для школи це великий плюс – наявність гравчинь збірної?
— Звісно, коли ми розповідаємо дітям маленьким, які приходять чи батькам про це говоримо, вони всі в захваті. Вони думають, "ого, у вас такі результати, є збірники, і ви берете участь в чемпіонаті України".
Сподіваюсь, що це буде затримувати у нас дітей, адже зараз тенденція, що їм треба тільки одні гаджети. У нас нема проблеми набрати дітей, але непросто їх залишити, заохотити, влюбити в баскетбол, щоб батьки водили.
— Ще один аспект – головна ваша команда грає у Суперлізі, а є приклади інших міст, які надають молоді можливість набиратись досвіду у Вищій лізі. Чому Ви за такий підхід, щоб грати саме у Суперлізі?
— У нас дівчата з одної сторони молоді, є і 20-річні, і молодші. Є три гравця трішки старші. Але навіть ці 20-річні, вони трошки сильніші за переважну більшість команд Вищої ліги. Нам буде, напевно, не цікаво. Можливо, це звучить дещо гучно і не хочу нікого образити, але нам цікавіше у Суперлізі. Дівчатам потрібно досвіду набиратись проти таких гравчинь, як Філевич, Ляшко, Завідна. Ті, які в збірній національній, проти них пограти. Можливо, дай Бог, вони і попадуть в національну збірну. Краще, щоб вони бачили той рівень, до якого потрібно йти.
— Які у вас зміни в команді Суперлізі?
— Ніяких, всі залишилися і ніхто не прийшов. Ми продовжуємо грати своїми вихованцями. І немає у нас фінансування такого, щоб ми могли когось взяти, підсилитись. Але будемо пробувати молодь трішки більше розвивати. Щоб вони трохи підтягувалися. Побачимо.
— Давно вже готуєтесь до сезону?
— З 20-х чисел серпня, вже місяць. В принципі, ми в минулому році також так починали.
— Можливо зіграли контрольні ігри, чи може запланували ігри?
— Ні, не грали ні з ким. На жаль, з фінансуванням непросто. Хотілося б зіграти одну-дві гри, але ніхто не запрошує. Можливо до старту сезону 11-12 жовтня з кимось зіграємо.
— Які очікування від сезону?
— Хочу, щоб команда завоювала медалі. Я і в минулому році хотів, і в цьому році хочу. Але побачимо по складу інших команд. Побачимо, як ми зайдемо в цьому сезоні.
В минулому сезоні ми почали непогано, ми обіграли кожну команду — і Франківськ-Прикарпаття, і Київ-Баскет, і Одесу. Але закінчили, на жаль, останні. Ближче до Нового року всі суперники підсилились, а ми були, як були. Тому і в цьому сезоні побачимо, як ми закінчимо чемпіонат.
Коментувати