Баскетбол 3х3 
Національна жіноча збірна України з баскетболу 3х3 здобула путівку на чемпіонат Європи-2025, ставши другою в своїй групі і у вирішальному матчі обігравши Латвію 15:14. Континентальна першість пройде 5-7 вересня 2025 року у Копенгагені, Данія.
Одна з гравчинь національної команди Тетяна Юркевічус в коментарі пресслужбі ФБУ прокоментувала виступ у відборі на чемпіонат Європи, згадала, як боялась сфолити на останній секунді матчу з Латвією та розповіла про атмосферу в команді.
Читайте: Юрій Процюк: Дівчата зробили щось неймовірне, справді подвиг і для України це дуже важлива перемога
— У вирішальному матчі з Латвією ви поступались 10:13, але зуміли перевернути гру. Що відчували в ті вирішальні секунди і як вдалося зберегти холодну голову?
— Насправді, на той час холодної голови, напевне, не було. Час йшов дуже швидко, не на нашу користь на той момент. І ми багато до цього промахувались, були помилки. І тому сказати, що голова була така холодна, ми були такі всі спокійні, то ні.
Ми старалися один одного підбадьорувати, підтримували один одного. І ми чули підсказки тренерів. В якийсь момент, коли вони нам підсказали взяти той тайм-аут, це було дуже розумне рішення. Ми це зробили, їх послухали, і це нам принесло додаткові очки одразу в атаці. І це нас надихнуло працювати до кінця.
— Ваш блок в останній атаці фактично врятував перемогу. Це був ситуаційний момент на досвіді чи вивчали суперниць і знали, як проти них грати?
— Турнір я відіграла, скажімо так, на тій кондиції, що в мене була. Я не в найкращій зараз формі. Про це я попереджала головного тренера і він це знав. Але я старалася зробити те, що я можу і робила все на максимум.
В останній атаці момент був дуже важкий. Я дуже боялася не сфолити, тому що я знала, що це може призвести до дуже плачевної ситуації. У нас просто не буде часу відігратися. А вони одразу при фолі мали йти на пробивання 2 штрафних.
Коли захищалася, я бачила, що ситуація не на мою користь, і я просто даю забивати легкий м'яч, тоді ми виходимо в овертайм. Було важко, але в такому випадку в нас був шанс відігратися. Суперважливо було не зробити фол.
І в цей момент, коли вона розвернулася, я побачила, що вона винесла цей м'яч. Я просто відчула, що це мій момент, і просто потрібно було ставити цей блок. Я дуже щаслива, що це вийшло, тому що це було закінчення крутої гри крутим моментом.
Звісно, ми вивчали суперниць, ми дивилися ігри, і в нас були нарізки матчів. Нам допомагав Євгеній Ісаков, він нам скидував нарізки. Тому не скажу, що ми зовсім не знали проти кого ми граємо.
— Збірна провела п’ять матчів за два дні після короткого періоду підготовки. Що було найважчим під час цього турніру — фізично чи емоційно?
— Було важко все. Було важко і фізично, і емоційно. Насправді було дуже жарко. Ми тренувалися не так багато разом, і тренувалися в залі, а це зовсім різні речі. Навіть якби ми тренувалися на корті під відкритим небом, все одно погода відрізняється зараз в Україні і в Румунії.
В Румунії 30 градусів, а ти відчуваєш як всі 38 градусів. В тебе пече не те, що в голові, тобі в ноги пече. Настільки було жарко. Тому те, що було важко фізично, я думаю, всі бачили.
На другий день після гри з Сербією ми всі так стали, зігнулися і стояли декілька секунд. Ми не могли розігнутися через те, що просто виклалися на максимум. Ми хотіли вижати максимум з кожної атаки, і я рада, що нам це вдалося.
Емоційно, звісно, після першого дня було трохи важко, але я рада, що ми зробили дуже хорошу роботу над помилками. Ми дві години приділили часу на розбір, на вивчення того чи іншого моменту, який в нас не виходив, і на чому потрібно сконцентруватися. І я думаю, що по другому дню, як всі побачили, це дало свої результати.
В другий день ми були більш впевнені в своїх діях, більш зосереджені на тому, як забити з-під кільця, як використати якийсь вільний кидок і як відіграти в захисті. Тому дуже-дуже рада, що все вийшло.
— Уже зовсім скоро чемпіонат світу. Чи плануєте там грати і які плани підготовки?
— Так, я планую грати на чемпіонаті світу. Зараз команда відправилась в Австрію на Жіночу серію. Знаю, що тренер хоче залучити двох дівчат, щоб вони заграли на Жіночій серії. Це потрібно для того, щоб в найближчі роки ці дівчата теж могли представляти Україну на чемпіонаті світу, на чемпіонаті Європи.
Тому ми з тренером вирішили, що так буде краще, а я отримала кілька днів відпочинку. Приєднаюсь до команди в Монголії, ми там проведемо тренування, зіграємось і сподіваюся, що теж покажемо результат.
— Традиційно сильно виглядала командна гра, підстраховка? Яка атмосфера в команді? Наскільки Дарія Дубнюк вписалася в команду, адже саме в національній команді 3×3 вона ще грала небагато…
— Атмосфера в команді взагалі дуже крута. Сумую за такими моментами в збірній, тому що коли ви так разом проводите багато часу із тренерами, з гравцями, ви вже стаєте одним цілим. Тому подобаються ці всі моменти.
Дашка Дубнюк взагалі молодець. Ми нею справді задоволені, тому що для неї це був перший досвід в національній збірній. І ми знаємо, що вона в нас наймолодша. Тому ми старалися її підтримувати, тому що Даша, вона дуже-дуже старається завжди.
Вона до себе максимально самокритична в деяких діях. І нам приходиться навпаки її витягувати з цього і казати "Дашуль, давай, ти умнічка, ми в тебе віримо".
Після першого дня вона трішки так засмутилась, бо не виконувала те, на що вона розраховувала. Але ми з нею поговорили, сказали їй, що ми всі в рівних умовах, що ми всі не виконуємо те, що треба, тому не бери все на себе і працюємо далі. В другий день вона взяла на себе певну ініціативу, забила, коли треба, віддала класні передачі. Тому Дашулька молодець, класно влилася в команду і сподіваюсь, що буде тільки краще.
Чемпіонат світу з баскетболу 3х3 пройде 23-29 червня в Улан-Баторі, Монголія. Збірна України потрапила до групи D, де зіграє разом з Німеччиною та Іспанією, які грали у фіналі Олімпіади-2024, господарками Монголією та збірною Бразилії, яка пройшла кваліфікацію.
Коментувати