Віталій Черній, який нещодавно був призначений головою комісії збірних команд України, прокоментував прес-службі ФБУ останні матчі жіночої національної команди та розповів про початок своєї роботи на посаді.
— Жіноча національна збірна України невдало розпочала свої виступи у кваліфікації на чемпіонат Європи-2025, програвши обидва свої матчі. Як голова комісії збірних команд, як ви прокоментуєте побачене в цих іграх?
— Насамперед ці ігри показали, що за відсутності Аліни Ягупової, як лідера збірної, ми не можемо сказати, що хтось на себе взяв відповідальність лідера. Плюс без неї не було тієї зіграності, не працювали зв’язки між гравчинями, тому всі очікували, що Аліна буде робити головну роботу, а інші будуть підігрувати. Але коли потрібно було взяти на себе відповідальність, то деяким це вдалось зробити, але більшість не показали свій рівень.
Євген Мурзін: Три чверті володіли ініціативою та притримувались плану, але в четвертій пропустили 35 очок
Друга проблема – ми бачимо наскільки потужно фізично, технічно і тактично виглядає збірна Сербії в порівнянні з нами. Це не може подобатись. В ідеалі так має виглядати наша збірна. Ми ще повернемось до питання "що робити", але сучасний баскетбол дає напрямок, в якому нам рухатись.
У нас випадає фізична готовність – дівчата грають у закордонних клубах, але деякі з них не мають достатньої ігрової практики і грають не на лідируючих позиціях. Плюс часто є провали в технічному плані, ми не можемо якісно зробити деякі технічні елементи, обіграти один в один, уникаємо відповідальності і віддаємо м’яч партнеркам.
Наступне – питання якісних кидків. Португалія в кінцівці на пульсі забила нам всі вільні кидки, а ми не можемо похизуватись цим моментом навіть коли ще немає втоми.
Ми побачили жіночу збірну, але це лакмусовий папірець всіх дитячих, молодіжних, юнацьких збірних і у дівчат, і у хлопців. Тому ми десь повертаємось назад працювати над вирішенням цих проблем у тих збірних. Треба думати як нам рухатись далі, над чим працювати. Проблем і роботи дуже багато.
— Чи є у Вас розуміння зараз що в першу чергу роботи?
— Однозначно зараз не можна назвати один рецепт, що ми маємо робити. Хотілось би знайти одне рішення, яке приведе до вирішення глобальної проблеми, але ми маємо симбіоз причин і їх наслідків.
Маємо зробити аналіз і найближчим часом ми проведемо серйозну тренерську нараду. Я вважаю, що питання жіночої збірної, питання розвитку молодіжних збірних з баскетболу буде стояти в пріоритеті. Ми маємо виходити з цієї кризи. Головне, щоб слова не залишились словами, потрібні реальні дії.
— Зараз жіноча збірна зібралась за два дні до старту відбору. Наступні її ігри через рік. Наскільки в такій ситуації тренери можуть щось зробити?
— В інших країнах є система підготовки збірних, коли ось така велика перерва між змаганнями, то збірна все одно збирається і дуже часто. Два дні на підготовку – це дуже мало, це ніщо, навіть для професіонала. Дівчата знають один одного, але їм не вистачає часу, щоб не лише вивчити щось нове, але і відновити те, що награно. Тим більше, у випадку цих ігор велика частина механізму, багато гравчинь випали. Це не лише Аліна Ягупова, але і інші досвідчені дівчата, яких по різним причинам не було. Так, деякими відрізками збірна грала непогано, був рух, бачення один одного в захисті і нападі. Але коли починалась ротація, то ми підсідали, йшла нервова гра.
Хочеться, щоб збірні збирались як можна частіше. Треба збирати збірні, щоб гравці відчували один одного, щоб отримувати тактичні, технічні завдання і за рахунок частих зустрічей все це буде складатись в загальну картину. Будемо виносити пропозицію вільні вікна заповнювати зборами. Починаючи зі всіх молодіжних збірних. Це роблять багато збірних і це працює, тому і нам треба цим зайнятись.
Так, в умовах воєнного часу у нас є питання де проводити збори, як це робити. Це непросте питання, враховуючи, що зараз наші гравці розкидані по всій Європі. Будемо думати. Для цього і створена комісія, яка повинна працювати, вирішувати проблеми.
— Стосовно молодіжних збірних, у нас тренери затверджуються доволі пізно, щоб ось так була можливість збиратись не лише за місяць перед чемпіонатом Європи, але і протягом сезону…
— В мене є бажання і сподіваюсь воно буде виконано, щоб головні тренери зі своїми штабами були затверджені до Нового року. Засідання комісій збірних команд плануємо провести у грудні, щоб оговорити достойних кандидатів. До Нового року ми визначились з тренерами, щоб вони мали розширені списки гравців, з якими вони будуть працювати, щоб вони розробили і представити плани підготовки до чемпіонатів Європи для затвердження. Ми готові до обговорення планів, до дискусій, щоб це не було пущено на самотік.
Щоб завдяки ранньому призначенню була можливість краще спланувати підготовку, можливо взяти участь у турнірах, щоб перевірити гравців. Знову таки це непросто, адже багато гравців в Європі і їх клуби можуть не відпускати. Але робота вже триває.
— Знайомство зі збірними Ви почали зі збірних U-15 та U-16, які зіграли на етапах EYBL. Які враження від побаченого в цих командах?
— Враження не дуже яскраві. Відкриваються проблеми, які бачимо в національних збірних. Дуже багато проблем в базовій підготовці гравців, які сходять з рук тут в чемпіонатах ВЮБЛ, але за які карають там.
Суперники там фізично сильніше, технічно більш розвинені. Ми відстаємо в таких елементах як швидкість роботи з м’ячем, взаємодії з партнерами, якість передач, якість кидків. Це базові речі, де ми відстаємо. І цей сніговий вал нарощується. Європа зробила не один крок вперед.
Ми спілкуємось з тренерами гравців збірних, вони отримують інформацію, на що звернути увагу і над чим треба працювати. Повторюсь, що роботи багато.
Коментувати